Викладачі кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту провели Міжобласний науково-практичний семінар «Українська література в контексті сучасних освітніх завдань» для вчителів української мови та літератури з міста Миколаєва та Миколаївського району Львівської області. Учасників семінару привітали директор інституту Юрій Плекан, завідувач кафедри філології Олександр Солецький та директорка Центру досліджень «Покутської трійці» Наталія Мочернюк. Завідувач кафедри філології, доктор філологічних наук Олександр Солецький розповів учасникам семінару про сучасне українське літературознавство і світовий науковий контекст, а також про досягнення кафедри філології, адже впродовж 2018 року кафедра видала три одноосібні монографії. Так, доктор філологічних наук Олександр Солецький видав монографію «Емблематичні форми дискурсу: від міфу до постмодерну» (2018), доцент Микола Васильчук видав наукове дослідження «Художній дискурс Гуцульщини в українській літературі ХІХ – початку ХХ століття» (2018) та викладач Галина Волощук – «Художнє мислення Уляни Кравченко» (2018), а директорка Центру досліджень «Покутської трійці» Наталія Мочернюк видала наукове дослідження «Поза контекстом: інтермедіальні стратегії літературної творчості українських письменників-художників міжвоєння» (2019). Викладач кафедри філології Галина Волощук виступила з доповіддю на тему «Методика викладання теми Голодомору в школі: традиції та інновації». Науковець поділилася своїми напрацюваннями з учасниками семінару та зазначила: «У багатьох країнах світу спостерігаємо важливі інновації в галузі освіти, відбуваються зміни і в сучасній Україні, де триває процес розбудови Нової української школи. Сьогодні варто говорити про нові методики та нові дослідження Голодомору, який відбувся в 1932-1933 рр. на українських землях. Ця трагедія українського народу ніколи не стане тільки епізодом історії. Ми не можемо забути та й не маємо права забути те, що пережили наші предки. Блаженніший Глава УГКЦ Любомир Гузар казав: «Поділ є між тими, хто любить Україну і хто її не любить». Починаючи з садків, шкіл, завершуючи вищими навчальними закладами, педагоги повинні розповідати про Голодомор. Адже Голодомор 1932-1933 рр. – одне з найстрашніших явищ в історії нашої держави. Тоталітарна система знищила велику частину українського народу, а ті, котрим вдалося вижити, на все життя запам’ятали жахи цих років. Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом уряду СРСР у 1932-33 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території України. Варто звернутися до праць провідного дослідника історії Голодомору, професора Станіслава Кульчицького (Україна), директорки Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору, доктора історичних наук Людмили Гриневич (HREC in Ukraine, Україна), відомої методистки, директорки освітнього напряму Науково-освітнього консорціуму з вивчення Голодомору Валентини Курилів (HREC, Канада), провідного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, доктора політичних наук Владислава Гриневича, професорки Рівненського державного гуманітарного університету, докторки філологічних наук Ірини Захарчук. Ефективне навчання потребує використання технологій, які не тільки допомагають здобути знання, а також розвивають соціальні та інтелектуальні навички, необхідні громадянам демократичного суспільства. Впровадження нових ефективних методик вивчення Голодомору 1932-1933 рр. – необхідна умова творення Нової української школи. Увага до текстів, ретельне вивчення джерельної бази – важливий компонент дослідницького мислення. Кожна думка учня чи студента має право на існування, адже асоціації продукують інші асоціації. Для вивчення теми «Голодомор 1932-1933 рр. на українських землях» варто також проводити бінарні уроки з історії, літератури, образотворчого мистецтва та географії, адже інтеграція сприяє формуванню в учнів цілісного уявлення про проблему, створює атмосферу активної взаємодії учнів, а також оптимальні умови для розвитку і активізації пізнавальної діяльності. Надважливе завдання у школі – виховувати в учнів взаємоповагу та толерантне ставлення до інших людей. Адже геноциду передують дегуманізація, переслідування, дискримінація, знущання (bulling). Варто згадати вислів сьомого Генерального секретаря ООН Кофі Аннана: «Геноцид починається з убивства однієї людини не за те, що вона зробила, а через те, хто вона є». Людина – істота соціальна. І чим складніші колективні спільноти люди утворюють, тим складніших форм можуть набувати вияви знущання або насильства – від цькування або знущання над однією людиною до переслідування і навіть знищення цілих етнічних, національних, расових або релігійних груп, тобто геноцидів». Методисти Миколаївського районного відділу освіти Тетяна Лутчин, Олександра Грабовенська та директор Миклаївського музею Уляни Кравченко і Миколи Устияновича Марія Ганич висловили подяку за організацію та проведення міжобласного семінару в Коломийському навчально-науковому інституті. Кожен учасник семінару отримав книги про Коломию авторів Степана Андріїшина та Миколи Савчука за сприяння начальника відділу Управління культури Коломийської міської ради Уляни Мандрусяк та добірку листівок «Українці – посли Австро-Угорського парламенту» за сприяння директора Коломийського навчально-наукового інституту Юрія Плекана. У рамках семінару доцент кафедри філології Микола Васильчук провів учителів з Миколаєва «стежками Коломиї». Науковець уміє відійти від збаналізованого поняття екскурсія (власне, екскурсоводом він ніколи й не був). Проходи містом у його товаристві перетворилися на кількагодинні лекції між декорацій у стилі Дунайської монархії (мова йде про Коломию). Відомий письменник та літературознавець Микола Васильчук в єдине тло оповіді про Коломию вмістив факти з історії, культури, свій життєвий, видавничий і літературний досвід. Все це дало вчителям-учасникам семінару уявлення не лише про Коломию й околиці, а й потужний незаформалізований заряд любові до рідної землі і відчуття власної відповідальності за її сьогодення і майбутнє.