Голодомор 32-33 років – акт геноциду українського народу
У Національному музеї народного мистецтва Покуття та Гуцульщини ім. Й. Кобринського викладачі Коломийського навчально-наукового інституту та музейники провели вечір-реквієм «Голодомор 1932-1933 років – акт геноциду українського народу», присвячений пам’яті жертв цієї трагедії. «Голодомор задумувався та здійснювався для того, щоби винищити український народ, аби Україна не мала жодних претензій на власну державність. Людям, які пережили Голодомор, а понад усе тим, хто загинув під час Голодомору, вже мало чим допоможе об’єктивна оцінка цієї трагедії, як і всенародне пошанування її жертв. Усе це потрібно зараз сучасному поколінню як велика пересторога. Наша спільна молитва за невинних жертв, наша пам’ять про трагічні сторінки історії українського народу – найважливіші чинники майбутнього України», – звернувся до присутніх правлячий архієрей Коломийської єпархії УГКЦ кир Василь Івасюк.
Директор Коломийського навчально-наукового інституту, кандидат історичних наук Юрій Плекан відзначив працю десятків дослідників, завдяки зусиллям яких стало можливе ухвалення Апеляційним судом Києва 2006 року постанови про визнання організації радянською владою штучного голоду в Україні і призначення відповідальності за невизнання цього факту. Викладач кафедри філології Галина Волощук зачитала уривок зі статті «Радянський геноцид в Україні» польського та американського науковця-правника єврейського походження, фундатора дослідження геноциду Рафаеля Лемкіна: «Україна становить частину південно-східного СРСР, яка дорівнює просторам Франції й Італії і має населення приблизно 30 [описка у тексті: правильно – 40] мільйонів. Будучи російською житницею, через своє географічне розташування вона стала стратегічним ключем до нафти Кавказу й Ірану та до всього арабського світу. На півночі вона межує з Росією. Доки Україна зберігає свою національну єдність, доки її народ продовжує думати про себе як про українців і домагається незалежності, доти вона становить серйозну загрозу для самого серця радянської ідеї. Нічого дивного, що комуністичні вожді надавали якнайбільшого значення русифікації цього самостійно мислячого члена їхнього «союзу республік» і вирішили переробити його і пристосувати до свого зразка єдиної російської нації. Бо українець не є і ніколи не був росіянином. Його культура, його темперамент, його мова, його релігія – все є інакше». Директор Музею Ярослава Ткачук висловила подяку всім присутнім за проведення заходу, адже єднання громади міста Коломиї навколо трагедії Голодомору, за словами пані Ярослави, свідчить про єдність української нації.
Варто зазначити, що на заході були присутні учні та вчителі Коломийської гімназії ім. М. Грушевського, Коломийської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3, Коломийського навчально-виховного комплексу № 9 «Школа – природничо-математичний ліцей», Коломийської СШ І-ІІІ ст. № 1 ім. В. Стефаника та студенти Коломийського навчально-наукового інституту.