Пленарне засідання ХV звітної наукової конференції у Коломийському навчально-науковому інституті
У Коломийському навчально-науковому інституті відбулася ХV звітна наукова конференція. На пленарному засіданні виступили доктор філологічних наук, доцент Олександр Маркіянович Солецький з доповіддю «Емблематичні сенси Григорія Сковороди» та доктор педагогічних наук, доцент Віолетта Валеріївна Лаппо з доповіддю «Передумови духовного становлення особистості учня в осередку Нової української школи». На початку засідання директор привітав всіх присутніх зі святом науки і побажав подальших творчих успіхів. Олександр Солецький присвятив свою доповідь світлій пам’яті славного українського вченого Леоніда Володимировича Ушкалова, котрий передчасно відійшов у вічність 25 лютого 2019 року.
«З часу народження людини відбувається невпинний процес означення та сенсонаповнення її чуттєвості. Візуальні враження, що викликали диференційні емоційні резонанси, вирізняли та окреслювали зі зримого буттєвого потоку конкретні об’єкти, явища, стихії, які ставали екзистенційно важливими та формували перші сакральні та гносеологічні парадигми. Роль візуального сприймання та іконічного сигніфікування в історії розвитку мистецтва та науки перманентно актуальна. Від піктографічного письма, перших спроб графікування сенсів, творення ідолів, фетишів, сакральних зображень, топосів до сучасних симулякрів постмодерного світу візуальні константи є активною частиною вираження акцій когнітивного та естетичного голоду.
У контексті зближення біологічних, когнітивних наук з культурологічними дослідженнями літератури популярним стає твердження, що «творення і еволюція культури добре і корисно описується як життєвий процес, який зумовлений реальними обмеженнями і загорнутий у них». Видається доречним припущення, що класична емблематична форма – це розширена, унаочнена конструкція, що відтворює процес формування значень конкретних слів. Умовно кажучи, емблема презентує собою розширену конструкцію внутрішньо прихованих сенсотворчих механізмів мови, є модифікованою моделлю того провідного принципу, що стягує візуальних досвід і його вербальну репрезентацію, опирається на його схему і структурні засади. Особливе місце займають емблематичні форми сигніфікації у вираженні антропологічних, метафізичних, етичних, естетичних та герменевтичних ейдосів Григорія Сковороди. Мав усі підстави стверджувати Д. Чижевський, що власне Григорій Сковорода сформував та обґрунтував «цілу теорію емблематики», а емблематизм став центровим осердям його символічного мислення, формою образно-логічної матеріалізації думки. Загальноприйнято вважати, що у діалозі «Разговор, называемый Алфавит, или Буварь Мира» Г. Сковорода інтерпретує окремі емблеми амстердамського збірника «Symbola et еmblemata selecta», і можливо, на думку Т. Шевчук, із збірника Даніеля де ля Фея «Devises et emblemes anciennes et modernes». Варто зважити й на те, що в колекції малюнків цього діалогу зустрічаємо один, що стоїть одноосібно, зображаючи фонтан, який наповнює різнооб’ємні чаші, з підписом «Не равное всѣмъ равенство». Емблеми зі схожим зображенням немає в амстердамському збірнику, як і у книзі Даніеля де ля Фея.
До малюнку як вербальне уточнення Сковорода додає: «Бог богатому подобен Фонтану, наполняющему различные сосуды по их вмѣстности». Леонід Ушкалов припускає, що ця конструкція «явно навіяна емблематикою, тобто якоюсь картиною на зразок 18-ої емблеми (Quantum volebant” – Ів.6: 11) у книзі Гайнріха Енгельграве “Lux evangelica…”, де чудо нагодування Христом п’яти тисяч людей змальоване у вигляді фонтану й розташованих довкола нього посудин». Підкреслюючи саме таку структурну особливість, Сковорода розкриває свої ідеали про ефективні та вишукані художні форми абстрактно-вербальної комунікації, звеличує роль зорової (наочної) символізації у пізнавальних та герменевтичних процесах, латентно наголошує на вагомості візуальної рецепції та її смислонаповненості через іконічно-конвенційну сигніфікацію. Такі образно-вербальні утворення «заключают внутри себе нѣчто драгоцѣнное – разумѣй божіе», – вів мову вчений Олександр Солецький.
Доктор педагогічний наук Віолетта Лаппо поділилася результатами емпіричного дослідження проблеми обізнаності студентів педагогічних спеціальностей з визначенням та різновидами духовних цінностей. Учена пропонує вивчати динаміку розуміння студентами змісту поняття «духовні цінності», обсягу знань студентів щодо складових духовних цінностей особистості, ранжуванню чинників, що впливають на формування духовних цінностей особистості. «Аналіз результатів опитування засвідчив, що викладачі надають великого значення змісту навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі, студенти цей чинник недооцінюють. Студенти акцентують увагу на значному впливі середовища найближчого оточення, соціуму. І викладачі, і студенти відзначили суттєвий вплив засобів масової інформації Інтернет-ресурсів на формування духовних цінностей студентів», зазначила Віолетта Лаппо.
В обговоренні доповідей взяли участь викладачі кафедри філології Микола Васильчук, Ольга Русакова, Ольга Гловацька, Галина Волощук, Орест Кавецький, викладачі кафедри педагогіки і психології Оксана Поясик, Галина Микитюк, Ольга Петрів, Марія Чепіль, викладачі кафедри соціально-еномічних та природничих дисциплін Ольга Слипанюк і Микола Марчук.